Категорії
Історія Події

«Слава Україні!» стало вперше військовим вітанням у 1920 році

Василь Степанович Чучупака, відомий український отаман періоду Визвольних Змагань 1917–1921 років , у лютому 1920 року очолив полк гайдамаків Холодного Яру, який співпрацював із Дієвою армією УНР. І саме його бійці брали участь у Першому Зимовому поході. Але ж мало хто знає, що офіційне військове вітання «Слава Україні!» вперше використали саме вояки Василя Чучупаки. Сталося це в районі Мотронинського монастиря. Тоді українські повстанці УНР у боях із більшовицькими ордами загартовували свою міць.

Як згадував відомий український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, розвідник, письменник Юрій Ґорліс-Горський, саме на Черкащині у лютому 1920 року він вперше почув вітання «Слава Україні!». От як він описує цю історичну подію:

«Далеко над лісом побачив церковну копулу. Це Мотрин монастир, штаб гайдамаків. Через деякий час в’їжджаю в Мельники. Село має мирний вигляд, але група парубків, що йшла  вулицею, співаючи «Серед степу на просторі», озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі й револьвери, в одного шабля старовинна, оправлена в срібло. Під’їжджаю до них.

– Добридень, хлопці! – Слава Україні! – відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров!» вітатися «Слава Україні!», а відповідати «Україні слава!». Звісно, це гасло вояки українських частин використовували й раніше, однак як вітання його, ймовірно, вперше застосували саме там».

Loading...

Що ж до самого отамана Василя Чучупаки, то це легендарна особистість серед цілого сонму героїв  визвольного руху. Він користувався надзвичайним авторитетом не тільки серед вояків, але і сільського населення Черкащини. Навіть вороги відзначали високу боєздатність його повстанських підрозділів. Розвідка білогвардійців звітувала восени 1919 року: «Чучупака – ідейний самостійник, спирається на сільську інтелігенцію і селянство, суворо переслідує в себе грабунки і намагається створити дисципліновану армію».

Народився Василь Степанович Чучупака, 11 березня 1895 року, в селі Мельники Чигиринського повіту Київської губернії. До Першої світової війни вчителював у селі Тимошівці Чигиринського повіту. Після початку війни був мобілізований. Із 1916 року – прапорщик російської армії. Після повернення з армії працював учителем у Пляківці і Ревівці (нині Кам’янський район Черкаської області). У 1919 році – командир Мельничанської сотні самооборони. У травні-червні 1919 року підтримував повстання отамана Григор’єва. 1919 – 1920 роки – командир полку гайдамаків Холодного Яру, головний отаман Холодного Яру. Воював проти білогвардійців під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком, якому підпорядковувалися також загони Свирида Коцура, Олекси П’ятенка та інші. Згодом підпорядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини А. Гулому-Гуленку, який прибув у листопаді 1919 року до Холодного Яру.

  • Save

  • Save
Loading...
Loading...